Знаємо. Па’ятаємо. Збережемо.

Голодомор ліг страшною сторінкою в книгу історії нашого народу, забравши мільйони життів. Ті, кому судилося пережити трагедію, і досі пам’ятають про моторошні випадки з минулого. Не оминуло це страшне лихо і наше село Вячеславку. І донині неможливо назвати точну кількість людей, які померли від голоду. Але ми пам’ятаємо про них, і наша пам’ять зігріває їх стражденні душі. Нам слід бути мудрими, людяними, небайдужими та берегти пам’ять про тих, хто упокоївся в ті трагічні роки, тих, хто зміг донести страшну правду, що замовчувалася роками

День пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років учні та вчителі нашої школи вшанували низкою заходів. Спочатку було проведено загальношкільну лінійку-реквієм. Хвилиною мовчання було вшановано жертв Голодомору, в пам’ять про них запалено поминальну свічку. Потім був перегляд презентації «Геноцид українського народу 1932-33 років», відеофільмів «Жити заборонено», «Закляття безпам’ятством» та їх обговорення, виховні години «Пекучий біль мого народу» та екскурсія до Музею хліба, розташованого у сільській бібліотеці. Директор школи Ганчева П.І. закликала учнів взяти участь у загальнонаціональній акції “Запали свічку”.

Відродження України можливе тільки тоді, коли народ поверне свою історичну пам'ять. Хай вибачать нам наше безпам'ятство всі жертви голодомору, що лежать у сирій землі. З давніх часів люди очищувалися вогнем. Запалювали свічку і мовчки клялися, що пам'ятають, що не забудуть. І тягар гріха з душі спадав. Коли розуміння того, що сталося у далекі 1932-33 роки, дійшло до Вашого серця, то у День пам’яті жертв Голодомору запалюйте свічку і кажіть слова, які нас згуртують: « Пам'ять та віра!»